fbpx

Ця країна заворожує своєю свідомістю.

Щоб висвітлити тверезість мислення данців та їхніх урядів можна привести кілька переконливих фактів.

Перший з них – це данське економічне диво . Формула національного багатства виглядає просто: валюта не витрачається на закупівлю сировини за кордоном, а національні енергозберігаючі технології стають предметом експорту. Країна стоїть на першому місці в світі за обсягом зовнішньоторговельного обороту на душу населення.

Українські стажери, що працюють на фермах та теплицях можуть побачити увесь цей процес зсередини, адже сільське господарство Данії є одним з найінтенсивніших і найпродуктивніших не тільки у Західній Європі, але і в світі. Як чистий експортер продуктів сільського господарства вона перебуває серед семи провідних країн світу, а як експортер м’яса і твердих сирів поступається лише Нідерландам.

А ще Данія унікальна за показником енергоємності власного ВВП: в той час як валовий продукт постійно зростає, споживання енергії практично не змінюється. Завдяки виключно енергоефективним технологіям(вітряки, сонячні батареї, вторинна переробка, спалювання сміття для виробництва електрики, біоетанол замість бензину, солома і тирса в якості палива для ТЕС ).

Відповідно, виникає з цього всього виникає наступний факт – середньостатистичний датчанин розуміє, що для того, щоб всім було добре, намагатися теж повинен кожен.

У далеких 1970-х, коли енергозберігаючі програми були в самому зародку, данський уряд очолили люди, у яких знайшлася мужність попросити громадян максимально економити тепло і світло. І громадяни відгукнулися. По всій країні були встановлені точні лічильники, підраховують витрату в Гкал на годину. Ночами відключалася освітлення на вулицях і в торгових центрах. Громадяни не обурювалися. І в темний час доби сиділи по домівках.

Третім фактом виступає ж відносна рівність . Це в Україні той самий програміст може заробляти на 1-2 порядки більше середньої зарплати по країні. У Данії така зарплата відноситься до категорії високих, але після вирахування податків виявляється, що програміст отримує всього лише відсотків на 30 більше, ніж водій автобуса.

Це всіх зрівнює соціально. Той же водій автобуса тверезий, ввічливий і не страждає, як у нас, територіальною агресією. Він рівний серед рівних, закінчиться день – піде додому, в якому такий же рівень достатку, як приблизно у всіх.

Але тут дуже важливо зазначити – Україна зараз вступила в еру соціальної ініціативи. Прості люди можуть бути рушійними силами.

«Та що ти можеш один?» Ілля Кенігштейн продавив появу 3G в Україні: зібрали натовп під Кабмін, притягли телефонну будку як символ старої системи, символ потрапив в медіа – все вийшло.

Ти. Можеш. Бути. Прогресором.

Вам випав шанс поїхати у цю європейську країну. Побачити це все. За рік змінити своє мислення. І стати шаленими генераторами ідей для розвитку себе та бізнесу саме в Україні.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *